Сьогодні, 20 січня, розпочала роботу Міжнародна конференція, присвячена п’ятиріччю діяльності Верховного Суду. Цей онлайн-захід мав відбутися 16 грудня, але через масований ракетний обстріл Києва російськими загарбниками його було перенесено.
У конференції беруть участь Голова Верховного Суду Всеволод Князєв, генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич, голова Європейського суду з прав людини Шіфра О’Лірі, голова Суду Європейського Союзу Кун Ленартс та представники судової влади інших європейських країн та України.
У своєму вступному слові Всеволод Князєв зазначив таке:
«У грудні ми перегорнули сторінку п’ятирічної діяльності нового Верховного Суду, тож зараз підбиваємо підсумки, робимо висновки та будуємо плани на майбутнє, що тісно пов’язані з перемогою України у війні, яку підло та підступно продовжує вести росія. Російська агресія сьогодні обумовлює практично кожне рішення, яке стосується операційної діяльності судів в Україні. І сьогоднішнє рішення зібратися у такому високоповажному колі в онлайн-форматі також зумовлено безпековими міркуваннями. Сподіваюся побачити всіх у Києві після нашої перемоги».
Голова Верховного Суду також зауважив, що призупинення членства та подальше виключення росії з Ради Європи стали неминучими внаслідок ганебних дій, і висловив європейським колегам слова подяки за чіткий сигнал та тверду позицію в боротьбі з агресором.
Говорячи про співпрацю з ЄСПЛ, він зауважив, що за плечима – плідна співпраця не лише в процесуальній площині, а й у світогляді, адже принципи Конвенції мають залишатися непорушними, а конвенційні обов’язки мають виконуватися, попри те що росія не є членом європейської сім’ї.
Практика розгляду справ судом Європейського Союзу також є важливою для судової системи України з огляду на набуття країною статусу країни – кандидата у члени ЄС. Україна задекларувала незворотність європейського курсу і доводить це в боротьбі щодня.
Зі свого боку, Марія Пейчинович-Бурич передусім зазначила, що незаконна брутальна агресія рф, яка триває проти України, призводить до жахливих страждань.
За її словами, сьогоднішні події впливають на кожен орган, кожну інституцію та кожен аспект нашого життя, і система правосуддя не є винятком, тому такі заходи дуже потрібні.
Пані Пейчинович-Бурич відзначила те, що чимало українських суддів демонструють мужність у рішучості продовжувати свою роботу за таких жахливих умов, інколи навіть із ризиком для власного життя. Вона висловила впевненість, що це є не лише досягненням певних особистостей, а й відображенням реформ, що вже відбулися і наближують українську судову систему до європейських стандартів.
«Ми надаватимемо всю можливу допомогу Україні на її шляху до подальших реформ, адже вже заснували певні інструменти, зокрема спільний план дій, який був сформований після початку агресії».
Доповідачка висловила солідарність із народом України та її владою, включно із судовою, а також сподівання на швидке відновлення миру в Україні, зазначивши, що Верховний Суд буде дуже важливою частиною демократичного майбутнього України.
Водночас Кун Ленартс також висловив слова підтримки народу України і своє захоплення тим, як країна мужньо та рішуче захищає своє місце в європейській родині.
«Вважаємо, що повага до свободи, демократії та правовладдя – а це три цінності, які формують нашу спільну європейську ідентичність, – створюють зв’язки солідарності та дружби між націями по всьому світу. Ці цінності тісно пов’язані між собою, адже їх поєднання не дає можливості авторитарним режимам утримувати владу. Саме повага до цих цінностей означає членство в Європейському Союзі».
Водночас, на думку пана Ленартса, Україні потрібно узгодити свою Конституцію та національну ідентичність із цими цінностями, щоб доєднатись до ЄС. Адже після приєднання країна-кандидат бере на себе тривале зобов’язання дотримуватися вказаних цінностей.
Шіфра О’Лірі у своєму вітальному слові від імені суддів Суду Європейського Союзу теж висловила єдність з Україною. Вона, зокрема, зазначила:
«Ця війна показує нам, що цінності треба захищати, тому що Європейська конвенція з прав людини є мирним проєктом. Занадто довго ми вважали, що Конвенція є даністю, і її захист, захист основних прав є важливим для того, щоб усі елементи європейського суспільства продовжували існувати».
Голова ЄСПЛ відзначила те, що суди в Україні продовжують працювати в надзвичайно складних умовах, і в Страсбурзі це, безумовно, помічають.
Вона також заявила, що застосування Конвенції забезпечує набуття принципів правовладдя в Україні.
У своїй основній промові Всеволод Князєв підбив підсумки діяльності Верховного Суду та окреслив перспективи на майбутнє.
За його словами, метою суддівської реформи була визначена практична реалізація принципу верховенства права і забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом. Серед інших завдань – деполітизація та забезпечення незалежності судової влади, підвищення вимог та професійних стандартів для суддівського корпусу, його оновлення
Голова Верховного Суду зазначив, що у спадок від Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів Верховний Суд отримав 77 тис. нерозглянутих справ, тож з урахуванням нових поточних справ навантаження на суддів було надзвичайним. Але завдяки плідній роботі суддів ситуацію вдалося змінити. Кількість нерозглянутих справ щороку неухильно зменшувалася, і станом на 1 січня 2023 року таких справ залишилося близько 20 тис. За п’ять років діяльності Верховний Суд розглянув приблизно 450 тис. справ. Кількість розглянутих справ відносно тих, що надійшли, на початок року становить понад 108%, за даними Європейської комісії з питань ефективності правосуддя, такий відсоток оцінюється як передова практика.
Серед інших завдань Всеволод Князєв назвав заповнення судової системи доброчесними професійними кадрами, від чого залежатиме якість правосуддя і збільшення довіри до судової влади.
Серед позитивних чинників очільник Верховного Суду назвав і поступове скорочення часу розгляду справ у ВС.
На конференції також виступив суддя ЄСПЛ від України Микола Гнатовський з доповіддю на тему «Єдність судової практики як вимога права на справедливий суд».
Він зауважив, що п’ять років ВС – це той рубіж, коли доцільно подивитися на те, де ми перебуваємо, і спрогнозувати подальший розвиток.
Він передусім зазначив, що коли в національних судах не забезпечується принцип правової визначеності, коли їх рішення непередбачувані та, найголовніше, коли в суспільстві, якому служить суд, немає загальної переконаності в адекватності і справедливості тих підходів, які застосовує суд, то і національний суд матиме ті самі проблеми, що актуальні для міжнародного суду. Говорячи про українську судову систему, він, зокрема, зазначив:
«На якомусь етапі в українському суспільстві ми втратили уявлення про те, що судова практика є послідовною, принципи правової визначеності забезпечуються, що гарантується право на справедливий судовий розгляд. І це стало причиною конституційної реформи, судової і, зокрема, утворення Верховного Суду».
За його словами, попередня система з покладеними на неї обов’язками не впоралась, тому перед сьогоднішньою судовою владою стоїть вкрай складне завдання з дотримання принципів, про які говорили європейські колеги.
Робота конференції триває, в колі обговорення такі питання, як забезпечення правової визначеності через єдність та послідовність судової практики, потенціал сучасних технологій для покращення доступу до правосуддя, правосуддя в умовах війни.
