У День українського добровольця Sumy.Today поспілкувався із сумчанином Юрієм Горобцем, який разом із двома синами пішов добровольцем захищати Україну.
«У воєнкомат ми пішли як тільки пастор (Турчинов) оголосив мобілізацію, відразу після захоплення Криму. Ігоря тоді ж відправили на комісію і швиденько в частину, Валентина тижня через півтора на комісію, бо він не служив строкової. А мене…вислухали й подякували», — розповідає Юрій Горобець.
Тоді Юрія до армії не взяли через вік.
— Іловайськ, 31 блокпост, 29 блокпост, ДАП, Щастя, Трьохізбенка. Там були і Валентин, і Ігор. Остання крапка – поранення Ігоря в ДАП, госпіталь і все таке. Це мені Валентин по секрету, у відчаї, розповідав, – пригадує Юрій. — Тоді я спитав себе: «Який я приклад подаю синам?!» Знову пішов до воєнкомату: медкомісія, заява комісару і навіть довідка від дружини, що вона непроти. Взимку з 2014 на 2015 рік я отримав повістку.
Служив Юрій Горобець в прикордонниках, тоді Сумський загін стояв в Красній Талівці Луганської області.
Вдома, у Сумах, чоловіків чекала Надія – дружина Юрія, мати Ігоря і Валентина.
— Усього в нас троє дітей. Просто коли ми були молодими, часто світло вимикали, — жартує Юрій. – Тож Надію підтримувала і допомагала старша донька Ольга, рідні, сусіди.
— Коли був 2014-2015 рік, було найважче, — ділиться спогадами Надія Горобець. — Їду, бувало, на роботу в тролейбусі, чую оці всі розмови про АТО, про солдат, про війну… Деякі кажуть: «А хто їх туди посилав?! Якщо не хотіли, не йшли б, а то ж самі визвались!». А деякі навпаки казали: «Велике їм спасибі!»… Мої мужчини мені говорили: «Ми пішли туди, щоб тут було мирно!»
Зараз Юрій Горобець пенсіонер, раніше працював на Сумському НВО, але звільнився. Його старший син, 33-річний Валентин, живе у Сумах. Разом з дружиною Іриною виховують трьох доньок, наймолодшій влітку виповниться 2 роки. Валентин служив у 92-ій мотострілковій бригаді, тримав оборону під Станицею Луганською.
Молодший, 31-річний Ігор, зараз перебуває в госпіталі. Він захищав Донецький аеропорт та отримав поранення в руку та обидві ноги.
«Валентин працює у Сумах на «пробках», Ігор в госпіталі у Дніпрі, медики ніяк не можуть дійти згоди щодо його здоров’я. Він крім ДАП був ще травмований – підірвався в танку на протитанковій міні. Я звільнився з СМНПО, уже рік без зарплати, пенсіонер АТО».
