Фашик Донецький блогер
Пропоную задати собі просте питання: чи був останній обстріл неочікуваним? Гадаю, що ні.
Як на мене, то після 24 числа не існує в принципі поняття -неочікуваний ракетний обстріл-, питання лише в тому, скільки ракет одразу має змогу чи можливість москва випустити по території України. Тому, на моє, знову ж таки, особисте переконання, відбувся черговий обстріл, але ніяк не неочікуваний.
Скільки їх буде ще? Поняття не маю. Це питання до нашого генштабу, в них більше інформації. Чи будуть ще обстріли? Будуть, не треба собі брехати та намагатися підрахувати кількість російських ракет, витрачаючи на це час
Чи попереджали нас про обстріли заздалегідь? Питання двояке, як на мене. Літом, весною та восени нам всім казали про те, що зима буде важкою для всіх мешканців України і хтось це почув, а хтось не захотів почути
Будьмо відверті, всі ми розуміли те, шо росіяни будуть і стріляти по нашим енергетичним об’єктам, і по всьому тому, шо дає нам змогу жити не як росіяни, в кам’яному віці. Тому не треба бути мега експертом чи Пуаро, щоб зробити простий висновок, що росіяни будуть атакувати під час морозів знову і що це будуть цивільні об’єкти.
Більш того, якшо бути до кінця відвертими, то, зважаючи на терміни від одного масованого обстрілу до іншого, який, станом на сьогодні, складає близько двух тижнів, ми можемо зробити висновок, що наступний обстріл, масований, буде націлений на котельні та на насосні станції
Чи дає розуміння того, шо відбудеться далі, пересічному мешканцю України тепло чи електрику? Ні, не дає. Але це шанс підготуватися до майбутніх подій(по мірі власних можливостей, звісно) і тому не має сенсу ігнорувати таку можливість
Так жителі України, звичайне цивільне населення, не може в принципі ніяк підготуватися до захисту від крилатих ракет. Без образ, але поки що у нас немає немає змоги закупити сучасне пво в кожен дім або кожен мікрорайон і яке дасть 100% гарантію того, що жодна російська ракета не влучить в ціль.
Все, що ми можемо — це не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, триматися разом та допомагати ЗСУ. Ну і вбивати русню, бо москаль — не мамонт, сам не вимре. І все.
Також ми маємо усвідомити простий момент — росіян ми вже перемогли на полі бою і вони в цьому неодноразово зізналися на найвищому рівні. Російській армії немає що протиставити ЗСУ на полі бою і саме тому росіяни вважають, що відверта тактика терору мирного населення України спрацює.
Чи це низько та аморально з російської сторони? Безумовно. Чи воює рф з мирним населенням і чи усвідомлює це на політичному рівні? Питання риторичне
Проте вони зробили свій вибір і не мають бажання відступати. Для них, для росіян, тероризм по відношенню до мирного населення — це лише інструмент для досягнення власних цілей, яким вони звикли користуватися.
Але, зважаючи постійне використання саме терору, можемо дійти до висновку, що такі дії ніяк не впливають на просування ЗСУ вперед(за виключенням деяких ділянок фронту) і це факт
Чи прочитали ви щось нове? Навряд чи.
Проте ми всі чітко розуміємо причини, через які відбуваються відключення води, електрики, опалення та зв’язку — в цьому винна не влада України, а росіяни.
В суспільстві України відсутній запит на мир будь-якою ціною на умовах рф(на капітуляцію). Суспільство України хоче вимирання росіян як нації(zero tolerance), капітуляції рф, репарацій, стіни з кулеметами по всій довжині кордону з рф і тому готове терпіти незручності.
Більшість населення не сприймає російські наративи, які намагаються вкинути в українському інфопросторі в контексті проблем з енергетикою та світлом. Це викликає у росіян шок, бо ламає їм всі карти — залякування українців не працює так, як очікували в кремлі. І не спрацює.
Бо ми нація Вільних Людей, які живуть у Вільній країні. Подобається комусь це чи не подобається на росії, проте це факт.
Що буде далі? Далі буде важка зима. Для всіх і без винятку. Чи маємо ми шанси вистояти? Гадаю, що так. Не має сенсу ходити в рожевих окулярах та шукати кнопку, яка може вимкнути війну. Мусимо пиздячити і робити те, що в нас виходить найкраще
Ну і звісно, для перемоги над рф також ми маємо пам’ятати, що проблеми з електрикою-водою-опаленням — тимчасові явища, а рабство — це назавжди. В концтаборах є і світло, і годують безкоштовно. Вибір за вами, шановне товариство.
Тримаємо стрій. 9 місяців боротьби за Волю позаду. Ну або 8 років і 9 місяців. Стоїмо
Владислав Прокопенко — Редактор новостей
Настоящий кошмар для журналистов! Режет и корректирует, требует пунктуальности и отчетов!
«Во всем должен быть порядок и дисциплина!»
Образование:
2000 — 2006
- Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики
Журналистка:
- 2019 новостной портал Комета
- 2016-2019 Редактор ленты новостей «Голос свободы»
- 2013-2016 Контент-менеджер «Обозреватель»
- 2007-2013 Контент -менеджер «Связной»
- 2005-2006 Внештатный корреспондент СМИ
