Рада з прав людини ООН ухвалила резолюцію про погіршення ситуації з правами людини в Україні. Вона вимагає проведення розслідування дій російських солдат в Україні.
Питання розглядали на спеціальній 34 сесії Ради з прав людини 12 травня 2022 року. Єдине питання порядку денного стосувалося ухвалення резолюції щодо погіршення ситуації з правами людини в Україні через агресію росії. Фактично Рада з прав людини повторила свою вимогу негайного припинення військових дій проти України. Вона закликала Незалежну міжнародну слідчу комісію провести розслідування відповідно до її мандата та міжнародних стандартів, а також у координації з іншими національними та міжнародними механізмами для розгляду подій у районах Київської, Чернігівської, Харківської та Сумської областей наприкінці лютого та у березні 2022 року, включаючи їх гендерний аспект, з метою притягнути до відповідальності винних.
Резолюція була ухвалена:
33 голосами «за», 2 — «проти» та 12 — «утрималися».
Заклики до росії
Попри те, що членство росії в Раді з прав людини ООН зупинене, Рада також звернулася до рф. Вона закликала російську федерацію:
надати представникам і персоналу міжнародних правозахисних і гуманітарних установ, включаючи спеціалізовані установи ООН, безперешкодно, своєчасний, негайний, необмежений і безпечний доступ до осіб, які були переміщені з постраждалих від конфлікту районів України та перебували на території рф або територіях, підконтрольних чи окупованих рф, та надати відповідним сторонам вичерпний список таких переданих осіб та їх місцезнаходження.
Під час обговорення перед ухваленням резолюції спікери підняли, серед іншого, важливість забезпечення відповідальності за всі порушення та зловживання, що скоюються в Україні. За ці та всі інші злочини має відбутися правосуддя за допомогою відповідних міжнародних документів. Росія повинна:
негайно припинити свою агресію, вивести всі свої сили з усієї території України та забезпечити міжнародним правозахисним і гуманітарним установам безперешкодний, негайний і безпечний доступ до осіб, переміщених із постраждалих від конфлікту районів України та утримуваних на території росії або території, які контролюються чи окуповані рф.
У дискусії виступили представники Грузії, Ізраїлю, Естонії, Словаччини, Бельгії та Ірану.
Також виступили представники Комітету Верховної Ради України з прав людини, а також такі неурядові організації:
Всесвітня організація проти катувань, Стаття 19 — Міжнародний центр проти цензури, Міжнародна комісія юристів, Фонд Дім прав людини, Amnesty International, Міжнародна федерація за Ліги з прав людини, Ingenieurs du Monde, Lawyers’ Rights Watch Canada, United Nations Watch, Maat for Peace, Development and Human Rights Association, Human Rights Watch, Міжнародна служба з прав людини, Всесвітня федерація українських жіночих організацій, Міжнародна програма з прав людини Law, Civicus – Всесвітній альянс за участь громадян, International-Lawyers.org і Child Rights Connect.
Обговорення прав людини в Україні в умовах агресії росії
Під час обговорення спікери підняли, серед іншого, важливість забезпечення відповідальності за всі порушення та зловживання, що скоюються в Україні.
Життєво важливі питання:
страти чоловіків, жінок і дітей; сексуальне та гендерне насильство, яке може вважатися воєнними злочинами; майже повне знищення цивільної інфраструктури Маріуполя.
За ці та всі інші злочини має відбутися правосуддя за допомогою відповідних міжнародних документів.
Дії росії були порушенням міжнародного права, які становили воєнні злочини та злочини проти людства. Тому вона буде притягнута до відповідальності.
Своєю агресією росія почала трагедію, яка постійно наростала і суперечила принципам, на яких була заснована Організація Об’єднаних Націй. Безкарності не може бути. Роль Ради з прав людини в цьому відношенні є вирішальною. Ця війна підігрівається посиленою формою дезінформації, нібито хтось інший, крім росії, був причиною вторгнення. З нею також треба боротися.
Звірства продовжували зростати, показуючи, що створення Комісії з розслідування Радою в березні було лише частиною необхідної міжнародної реакції прав людини на наслідки цього конфлікту. Зростання світової продовольчої безпеки та блокада українських портів на Чорному морі є питаннями, які викликають велике занепокоєння для тих, хто був уразливим до продовольчої та енергетичної небезпеки. Негайні рішення слід шукати шляхом переговорів. Усі сторони повинні повністю поважати міжнародне гуманітарне право:
дії, які розпалили конфлікт, повинні припинитися; має бути миролюбний менталітет.
Війну не слід використовувати як привід для продажу зброї та участі в геополітичній та владній політиці, яка могла б лише ще більше відхилити багатосторонню систему.
Права журналістів
Під час війни безпека журналістів і працівників ЗМІ була першорядним питанняс. Російська федерація почала огидні напади на журналістів, які документували її злочини проти міжнародного права, вдаючись до:
катувань і жорстокого, нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження, викрадення та вбивства.
Рада підкреслила щонайменше 10 повідомлень про вбивства журналістів з початку повномасштабного вторгнення. Вона заявила:
викрадення та вбивства журналістів є воєнними злочинами, їх необхідно всебічно розслідувати з метою притягнення до відповідальності тих, хто їх вчинив.
Комісія з розслідування повинна бути забезпечена достатніми ресурсами для розслідування та підтримки ефективної відповідальності за ескалацію злочинів, скоєних під час війни. Правозахисники та журналісти, які розслідують злочини та порушення прав людини в Україні потребують підтримки міжнародної спільноти для забезпечення безпеку поряд з іншими особливо вразливими групами. Так само, російські репресії в окупованому Криму тривали свавільними арештами, катуваннями, політично вмотивованими кримінальними вироками, насильницькими зникненнями та іншими грубими порушеннями прав людини.
Дії щодо резолюції щодо погіршення ситуації з правами людини в Україні внаслідок російської агресії
У резолюції (A/HRC/S-34/L.1) з усними змінами щодо погіршення ситуації з правами людини в Україні внаслідок російської агресії, Рада з прав людини підтверджує свою вимогу:
негайно припинити військові дії проти України, закликає всі сторони конфлікту поважати фундаментальні принципи та норми міжнародного гуманітарного права, утримуватися від будь-яких нападів на цивільне населення та цивільні об’єкти, утримуватися. від будь-яких порушень та зловживань прав людини в Україні; утримуватися від будь-якої спонсорованої державою дезінформації, пропаганди війни або пропаганди національної, расової чи релігійної ворожнечі, що є розпалюванням до дискримінації, ворожості чи насильства, пов’язаних з агресією проти України.
Рада настійно закликає рф надати представникам і співробітникам міжнародних правозахисних і гуманітарних установ, включаючи спеціалізовані установи ООН, безперешкодний, своєчасний, негайний, необмежений і безпечний доступ до осіб, які були перевезені з постраждалих від конфлікту районів України та утримуються території рф або в районах, які контролюються чи окуповані рф, і надати відповідним сторонам повний перелік таких переданих осіб та їх місцезнаходження.
Розпорядження відповідним органам
Рада просить Комісію з розслідування провести розслідування розслідування дій російських солдат в Україні, зокрема щодо подій у районах Київської, Чернігівської, Харківської та Сумської областей наприкінці лютого та березень 2022 року. Зокрема досліджуючи їх гендерний аспект. Ціль розслідування — притягнення до відповідальності винних.
Також Рада просить Комісію поінформувати Раду з прав людини:
про хід цього розслідування в рамках усного оновлення для Ради на її п’ятдесят першій сесії, включити висновки після завершення цього розслідування до свого звіту на п’ятдесят другій сесії Ради з прав людини; просить Верховного комісара представити усну оновлену інформацію про серйозну ситуацію з правами людини та гуманітарну ситуацію в Маріуполі, включити оцінку характеру та причин порушень чи зловживань прав людини та порушень міжнародного гуманітарного права, скоєних там на п’ятдесятому сесії Ради з прав людини.
Рада заохочує відповідних тематичних мандатарів спеціальної процедури в межах своїх відповідних мандатів продовжувати приділяти особливу увагу ситуації з правами людини в Україні внаслідок російської агресії, і закликає всі відповідні сторони співпрацювати з цими мандатаріями. Сама Рада продовжить своє розслідування.
Результати голосування:
«За» (33): Аргентина, Бенін, Бразилія, Кот-д’Івуар, Чехія, Фінляндія, Франція, Габон, Гамбія, Німеччина, Гондурас, Індонезія, Японія, Лівія, Литва, Люксембург, Малаві, Малайзія, Маршаллові острови, Мавританія , Мексика, Чорногорія, Непал, Нідерланди, Парагвай, Польща, Катар, Республіка Корея, Сомалі, Україна, Об’єднані Арабські Емірати, Великобританія та США. Проти (2): Китай і Еритрея. Утрималися (12): Вірменія, Болівія, Камерун, Куба, Індія, Казахстан, Намібія, Пакистан, Сенегал, Судан, Узбекистан та Венесуела.
