Наталя Щербанюк, вдова Героя Небесної Сотні Олександра Щербанюка:
«19 число – сьома річниця, як загинули Герої Небесної Сотні. Нинішньою акцією «Ангели пам’яті» ми згадуємо про них. Студенти, молодь, небайдужі буковинці у пам’ять про Героїв вивішують ангелочків – ніби символи душ і життів відданих за кожного з нас.
Як пояснити про події 2014 року молодим людям? У мене є внуки які, народились після 2014. Маленькі ще. Моя дочка показує фото Саши (чоловіка) і каже – це твій дідусь і він загинув. Внук поки ще не розуміє чому помер і чому герой. А вона намагається донести йому – що дідусь помер за нас, аби ти жив добре.
Школярам таке пояснювати треба по-іншому. Є такі, котрі і уявлення пр. оце не мають. Їм треба про це говорити, вчити. Це виховання у школі, у родині. Це ж історія, яку не можна топтати. Патріотизм починається з сім’ї.
Перший- другий рік після смерті Саші це була невимовна трагедія. Болюча рана. Бо ніхто не планує помирати таким молодим. Плани на життя були, перспективи. З роками частина мене переживає цю трагедію, інша частина — відчуває тріумф перемоги. Біль ущухає, але не зникає. Трагізму додають проросійські настрої у суспільстві, котрі нівелюють цінності Майдану. І називають революцію – бунтом, переворотом.
Вчорашнє голосування ВРУ про визнання Революції Гідності як основного державотворчого процесу я дивилась із сльозами на очах. Стало трохи легше – якесь нібито торжество.
Мій Саша пройшов Помаранчеву революцію. Тоді все обійшлося без крові. І таким даром ми не скористались.
А коли вже пролилась кров на Майдані і вбили Нігояна, Саша сказав: це ще не остання кров. Він тоді оцінив український спротив як переломний, що ми піднялись з колін. Бо не буває перемоги без крові, а війни без втрат. Через місяць після Нігояна не стало і Олександра.
То чи є це тріумфом перемоги? Може, звучить цинічно, але, певне, треба таких жертв, щоб ми зрозуміли суть життя. Хоча, як бачимо, не до кінця. Бо лише таке потрясіння дало можливість усвідомити і припинити боятись, підняти голову і вдихнути на повні груди. От у цьому тріумф, я відчуваю себе як вільна людина».
